бароклінний

Значення

1. (Фізика) –

   (в метеорології та океанології) такий, що стосується бароклінності або характеризує стан атмосфери чи океану, коли поверхні рівного тиску (ізобари) та поверхні рівної густини (ізопікни) або температури (ізотерми) перетинаються, що призводить до утворення горизонтального градієнта температури та виникнення теплових вітрів або течій.

2. (Фізика) –

   (у фізиці атмосфери) пов’язаний із бароклінною нестійкістю — основним джерелом енергії для розвитку циклонів та антициклонів у середніх широтах.

Правопис та відмінювання