бароклінність

Значення

1. (Фізика) –

   (у метеорології та океанології) Властивість атмосфери чи океану, що характеризується горизонтальним градієнтом густини (щільності) повітря або води, який обумовлений їх нерівномірним нагріванням або різницею в солоності; наявність бароклінних умов, коли поверхні рівного тиску та рівної густини перетинаються.

2. (Фізика) –

   (переносно) Стан або якість, що відзначається складною, динамічною внутрішньою неоднорідністю, зумовленою суттєвими перепадами впливових факторів, що призводить до активної взаємодії та змін.

Правопис та відмінювання