барокко

Значення

1. (Мистецтво) –

   Художній стиль у європейському мистецтві кінця XVI–XVIII століть, що характеризується динамічністю, емоційною напруженістю, виразністю форм, пишністю, контрастністю та прагненням до величі, поєднанням реальності з ілюзією.

2. (Мистецтво) –

   Період розвитку європейської музики (приблизно 1600–1750 роки), для якого характерні становлення мажоро-мінорної системи, поява таких форм, як опера, ораторія, сюїта, розквіт поліфонії та творчість композиторів на кшталт Баха, Генделя, Вівальді.

3. (Мистецтво) –

   Переносно: щось надмірно складне, вичурне, пишне або навіть химерне, що нагадує за своєю формою цей стиль.

Правопис та відмінювання