бандурист

1. Музикант, який грає на бандурі.

2. У давнину — кобзар, лірник, часто сліпий, який виконував думи, історичні та релігійні пісні, супроводжуючи себе на бандурі або кобзі.

Приклади:

Приклад 1:
Годинами стояв бiля букiнiста, а недалеко бандурист набринькував про славу України. Пiшов до Нюсi.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 2:
Конкретно кажучи, сьогоднi (конферанс говорить) змагаються: балабаєшник, скрипник, бандурист, пiанiстка, домрист, гармонiст та гобойщик.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”