банда

[bɑndɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Злочинне угруповання, організована група осіб, яка займається протиправною діяльністю (розбійними нападами, грабежами, вбивствами тощо).

  2. (Соціологія) –

    Перен. Група людей, яка об’єднана для спільних дій, часто з несхвальним відтінком (своєрідна, неформальна компанія).

  3. (Історія) –

    Заст. Військовий загін, невеликий підрозділ або партизанський відділ у деяких регіонах (наприклад, у Західній Україні в окремі історичні періоди).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. банда, р. банди, д. банді, з. банду, о. бандою, м. банді, к. бандо

Більше записів