банда

1. Злочинне угруповання, організована група осіб, яка займається протиправною діяльністю (розбійними нападами, грабежами, вбивствами тощо).

2. Перен. Група людей, яка об’єднана для спільних дій, часто з несхвальним відтінком (своєрідна, неформальна компанія).

3. Заст. Військовий загін, невеликий підрозділ або партизанський відділ у деяких регіонах (наприклад, у Західній Україні в окремі історичні періоди).

Приклади:

Приклад 1:
Під портретами товстими літерами повідомлялося про те, що в тайзі «ВЕЛИКА, ОЗБРОЄНА ДО ЗУБІВ БАНДА ВОРОГІВ НА­РОДУ, на чолі з крупним державним злочинцем, збігцем з каторги, шпигуном і агентом фашизму і т. д., на прі­звище Григорій Многогрішний, — ПІСЛЯ УПЕРТОГО БОЮ ЗВІРСЬКИ ЗАМОРДУВАЛА тов. МЕДВИНА — на­чальника Краєвого особого відділу УГБ НКВД на ДВК та начальника Н-ського райвідділу НКВД».
— Невідомий автор