Значення
- (Лінгвістика) –
Щось тривіальне, позбавлене оригінальності, заяложене; поширена, шаблонна думка, вислів або ситуація, що не викликає інтересу через свою звичайність.
- (Література) –
Сукупність банальних, неоригінальних явищ, думок, творів тощо; область поширених, шаблонних ідей або форм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. банальщина, р. банальщини, д. банальщині, з. банальщину, о. банальщиною, м. банальщині, к. банальщино
Приклади з художньої літератури
-
Але що за банальщина поперла з мене? Який там лікоть! Ми просто любили читати вірші один одному, і не тільки один одному — варто було нам із Ірванцем на день-другий заскочити до Львова (чи то пак “в містечко Париж”), як за нами трьома вив’язувався довжелезний хвіст щонайменше із п’ятнадцяти суб’єктів, серед яких переважали люди дотепні й великодушні (з-поміж них я завше пам’ятатиму етнічних німців Кауфмана і Коха). Проте траплялося й деяке нав’язливе бидло. Мова, однак, не про нього.— Юрій Андрухович