баналітет

[bɑnɑlitɛt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість того, що є банальним; тривіальність, заяложеність, шаблонність.

  2. (Література) –

    Банільна, заяложена думка, вислів або дія; загальновідома істина, що не викликає інтересу через свою звичайність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баналітет, р. баналітету, д. баналітетові, з. баналітет, о. баналітетом, м. баналітеті, к. баналітете

Більше записів