бамбочант

[bɑmbot͡ʃɑnt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема з циклу про Котигорошка; могутній велетень, якого не може перемогти жодна зброя, оскільки його життєва сила міститься не в тілі, а в окремому, добре захованому місці (наприклад, в яйці).

  2. (Література) –

    (переносно) Про людину надзвичайної сили, міцної статури або того, хто виявляє велику витривалість і стійкість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бамбочант, р. бамбочанта, д. бамбочантові, з. бамбочанта, о. бамбочантом, м. бамбочанті, к. бамбочанте

Більше записів