бам

Приклад 1:
Не­хай вам цур, вра­жим ба­бам! Од вас усе ли­хо стає на землі!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
От як i те­пер пiд­так­нув i, див­ля­чись йо­му в вi­чi, по­ба­чив, що се Ри­го­ро­ви­чу – як по гу­бам ва­ре­ни­ком з мас­лом; от i став смi­лiш з ним роз­го­во­рю­ва­ти i за­шу­чу­ва­ти, i ка­же: – Сi­дай же, при­яте­лю; яко­го-бо ти чор­та там бi­ля по­ро­га ма­ячиш, як той цу­цик на вiрьовцi? Iди ж, iди; сi­дай бi­ля ме­не; я бу­ду обi­да­ти, а ти тяг­ни ду­лiв­ку.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Так ду­ма со­бi Ри­го­ро­вич; та ка­хик­нув­ши, як пан дяк, зби­ра­ючись чи­та­ти по­лу­нощ­ни­цю, ду­ма: “I ура­го­вим ба­бам i мо­ло­ди­цям, хто ме­нi якусь ка­пость ро­бив, або… теє-то… не сот­во­ри­ша пос­лу­ша­нiя… знаю та­кiвських… усiм вiд­дя­чу, по­за­по­лiс­кую їх доб­ре! Спа­си­бi, що мiй ду­рень гне шию i лi­зе у бi­ду, як вiл у яр­мо.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”