балясниця

[bɑljɑsnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка, яка займається балясуванням, пустопорожніми розмовами; жінка, що любить вести легковажні, несерйозні бесіди.

  2. (Література) –

    Жінка, яка розповідає байки, казки або цікаві, часто неймовірні історії; оповідачка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балясниця, р. балясниці, д. балясниці, з. балясницю, о. балясницею, м. балясниці, к. баляснице

Більше записів