Значення
- (Лінгвістика) –
Той, хто балясує, балагурить; жартівник, веселун.
- (Лінгвістика) –
Розмовник, співрозмовник (застаріле).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балясник, р. балясника, д. балясникові, з. балясника, о. балясником, м. балясникові, к. баляснику