балон

1. Герметична посудина для зберігання, транспортування чи використання стиснених, зріджених або розчинених газів (кисень, пропан, гелій тощо).

2. Розмовна назва автомобільної шини, що містить повітря під тиском.

3. Застаріле або діалектне позначення великої скляної пляшки, банки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ті очі й уста, надміру живі стегна, опуклі груди й рожеві, перенаснажені кров’ю щоки оформляли собою не що інше, як балон колосальної сексуальної енергії. Балон постояв, погойдався над Андрієм. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |