балакання

[bɑlɑkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “балакати” — розмова, говоріння, часто безплідна або легковажна.

  2. (Лінгвістика) –

    Звуки, що нагадують людську розмову (про спів птахів, журчання води тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Невиразна, швидка, нерозбірлива мова; базікання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балакання, р. балакання, д. балаканню, з. балакання, о. балаканням, м. балаканні, к. балакання

Більше записів