Значення
- (Лінгвістика) –
Людина, яка любить жартувати, розважати інших веселими розмовами, дотепними історіями; веселун, жартівник.
- (Література) –
(заст.) Той, хто розповідає казки, небилиці; брехун.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балагур, р. балагура, д. балагурові, з. балагура, о. балагуром, м. балагурі, к. балагуре