балагула

[bɑlɑɦulɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого 1927 року в Києві, до якого входили письменники, художники та режисери (наприклад, Микола Куліш, Микола Бажан, Григорій Епік, Іван Микитенко). Товариство було розпущене 1934 року.

  2. (Історія) –

    Заст. Візник, перевізник, який займався перевезенням вантажів та пасажирів на великі відстані; чумак.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балагули, р. балагули, д. балагулі, з. балагулу, о. балагулою, м. балагулі, к. балагуло

Більше записів