Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися для позначення людини (переважно жінки), яка багато й пустопорожньо говорить, базікає.
- (Ботаніка) –
У місцевих говірках — назва певного виду білого гриба (боровика) або іншого гриба з великою опуклою шапкою.
- (Лінгвістика) –
Застаріла або діалектна назва предмета округлої, пухнастої форми (наприклад, клубочок пряжі, пухнаста кулька).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балабушка, р. балабушки, д. балабушці, з. балабушку, о. балабушкою, м. балабушці, к. балабушко