балабуха

[bɑlɑbuxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися для позначення людини (зазвичай жінки) з певними характерними рисами (наприклад, повноти, неповороткості) або як зменшувально-пестливе ім’я.

  2. (Лінгвістика) –

    У місцевих говірках — назва великої, грубої або незграбної речі, часто округлої форми (наприклад, великого буряка, кавуна, головки капусти).

  3. (Лінгвістика) –

    Застаріла або діалектна назва для певного виду булки, коржика або іншого хлібобулочного виробу округлої форми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балабух, р. балабуха, д. балабухові, з. балабух, о. балабухом, м. балабухові, к. балабуху

Більше записів