Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “балабон” — невеликий дзвіночок, брязкальце, дзвоник, який видає мелодійний, дзвінкий звук.
- (Ботаніка) –
Розмовна назва квітки дзвоники (Campanula), зокрема її дрібних видів, через схожість форми віночка на дзвіночок.
- (Лінгвістика) –
Переносно — про людину (часто дитину), яка багато і жваво розмовляє, теревенить, базікає.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балабончик, р. балабончика, д. балабончикові, з. балабончик, о. балабончиком, м. балабончикові, к. балабончику