балабон

[bɑlɑbon] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Великий дзвін, дзвін з низьким, гучним звуком; калатальний дзвін.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про людину, яка говорить багато і безглуздо, базікало, теревеня.

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про великий, незграбний предмет або про повну, велику кількість чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балабон, р. балабона, д. балабонові, з. балабон, о. балабоном, м. балабоні, к. балабоне

Більше записів