бахромчастість

[bɑxromt͡ʃɑstistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість або стан предмета, що має бахрому, подібний до бахроми вигляд, або характеризується наявністю численних тонких, вільно звисаючих відростків, ниток, волокон по краю.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці — морфологічна ознака листя, пелюсток або інших частин рослини, край яких глибоко розсічений на тонкі, часто ниткоподібні, звивисті або розгалужені частки, що нагадують бахрому.

  3. (Геологія) –

    У геології та мінералогії — характер поверхні або структури мінералу, кристала або гірської породи, що має дрібні, волосоподібні або голкоподібні виступи, утворюючи схожість на оксамит або бахрому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бахромчастість, р. бахромчастості, д. бахромчастості, з. бахромчастість, о. бахромчастістю, м. бахромчастості, к. бахромчастосте

Більше записів