Значення
- (Ботаніка) –
(Біол., бот.) Властивість рослин мати велику кількість квіток на одному стеблі, суцвітті або в межах одного пагона; рясноквітковість.
- (Література) –
(Перен., книжн.) Розмаїтість, багатство проявів, форм або явищ у певній сфері, що порівнюється з розквітом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатоквітковість, р. багатоквітковості, д. багатоквітковості, з. багатоквітковість, о. багатоквітковістю, м. багатоквітковості, к. багатоквітковосте