Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості окремих квартир у межах одного житлового будинку або комплексу.
- (Архітектура) –
У містобудуванні та архітектурі — принцип організації житлового середовища, за якого основним типом житла є багатоквартирний будинок, на відміну від малоповерхової або одноквартирної забудови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатоквартирність, р. багатоквартирності, д. багатоквартирності, з. багатоквартирність, о. багатоквартирністю, м. багатоквартирності, к. багатоквартирносте