1. Властивість або стан системи, мережі чи структури, що характеризується наявністю багатьох взаємозв’язків, шляхів комунікації або можливостей взаємодії між її елементами.
2. У техніці та інформатиці — здатність пристрою, мережі чи інтерфейсу підтримувати одночасне підключення або передачу даних через кілька незалежних каналів зв’язку.
3. У соціології та менеджменті — характеристика соціальних чи організаційних структур, де індивіди чи підрозділи мають численні та різнобічні зв’язки один з одним, що підвищує надійність та ефективність системи.