осмисленість

Значення

1. (Філософія) –

   Абстрактний іменник, що означає наявність глибокого, внутрішнього сенсу, логіки або раціональної мети в чомусь; властивість бути осмисленим.

2. (Психологія) –

   У психології та філософії — стан усвідомлення людиною цілей, мотивації та значення власного життя та дій; відчуття життєвої наповненості та спрямованості.

3. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці та семіотиці — характеристика мовної одиниці (слова, вислову, тексту), що має певне значення та здатність сприйматися розумом; змістовна наповненість.

Правопис та відмінювання