1. Властивість об’єкта мати кілька окремих центрів, ядер або активних зон; багатоцентровість.
2. У біології (про клітини) — наявність у цитоплазмі кількох ядер; полікаріон.
3. У комп’ютерній техніці та мікроелектроніці — архітектура центрального чи графічного процесора, що поєднує в одному корпусі два або більше незалежних обчислювальних ядра для підвищення продуктивності та ефективності.