бабинець

Значення

1. (Архітектура) –

   Західна частина української дерев’яної церкви, часто зроблена у вигляді окремого зрубу під власним дахом, де під час богослужіння традиційно стояли жінки.

2. (Архітектура) –

   У архітектурі західноукраїнських кам’яних храмів (особливо оборонного типу) — притвор, ґанок або вежа з входом, розташовані з заходу церкви.

3. (Соціологія) –

   Переносно — місце або простір, де збираються жінки для розмов, часто з відтінком іронії або несхвалення.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Тоді Вишняк, жалóсний за такую
  тяжку зневагу дому свойого,
  просив дочку не спитувати більше.
  Галю спочутливо одвели
  баби в бабинець, сплакану,
  понєваж
  при кождім ділі
  свій бабинець є.
  — Ліна Костенко