баба-яга

[bɑbɑ-jɑɦɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Міфологія) –

    У слов’янській міфології та казковому фольклорі — лісова відьма, потворна стара, яка живе в хаті на курячих ніжках, літає в ступі та має чарівну силу; ворожа або, рідше, допоміжна персонажка.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно — про потворну, злу або сварливу жінку похилого віку (зневажливо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баба-яга, р. баби-яги, д. бабі-язі, з. бабу-ягу, о. бабою-ягою, м. бабі-язі, к. бабо-яго

Більше записів