баба-шептуха

[bɑbɑ-ʃɛptuxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Жінка, яка займається народним лікуванням або магічними практиками, використовуючи шепіт, замовляння, травницькі знання та обряди, часто для зцілення від хвороб, зняття «переляку» або навіювання.

  2. (Етнографія) –

    У фольклорі та етнографії — персонаж, носійка архаїчних знань та обрядово-магічних дій, що асоціюється з дохристиянськими віруваннями та народною медициною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баба-шептуха, р. баба-шептухи, д. баба-шептусі, з. баба-шептуху, о. баба-шептухою, м. баба-шептусі, к. баба-шептухо

Більше записів