аз

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Назва першої літери старої кириличної та церковнослов’янської абеток, що позначала голосний звук [а]; у переносному значенні — початок, основа чогось (застосовується переважно у виразі «починати з аза»).

2. (Лінгвістика) –

   У розмовній мові — перша буква сучасної української абетки «А» (або звук [а]), що вживається для позначення початку (наприклад, «від аза до іжиці» — від початку до кінця).

3. (Релігія) –

   (заст., кап.) У християнській богословській символіці — символ початку та кінця, всемогутності Бога (від біблійного «Аз єм Альфа і Омега, початок і кінець»).

Правопис та відмінювання