1. Метод лікування, при якому хворий самостійно, без безпосередньої участі лікаря, застосовує певні терапевтичні засоби (наприклад, ліки, фізичні вправи) за попередньо отриманими призначеннями та інструкціями.
2. У психології та психотерапії — система прийомів самовпливу, самоконтролю та саморегуляції психоемоційного стану, спрямована на подолання стресу, негативних переживань або розвиток бажаних якостей (найчастіше синонімічна до аутогенного тренування).