1. Присл. до автономний 1; самостійно, незалежно від кого-, чого-небудь. Діяти автономно.
2. У техніці, системах управління — без зовнішнього керування або зв’язку з іншими системами; у режимі самокерування. Пристрій працює автономно.
автономно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тобто, кожна людина здатна діяти на свій розсуд і працювати автономно, без контролю, тому що вона має довіру. Жорсткий контроль знижує мотивацію, стримує творчий розвиток свободи [86].
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прислівник () |