АВТОХРО́М, -а, чол. 1. Спосіб кольорової фотографії, заснований на використанні скляної пластинки, вкритої шаром мікроскопічних зерен крохмалю, пофарбованих у три основні кольори, що давало змогу отримувати позитивне зображення в природних кольорах (поширений на початку XX століття).
2. Фотографічний знімок, виконаний таким способом; діапозитив на склі, отриманий за методом автохрому.