Значення
-
АВТОФОНІ́Я, ї, жін., спец. 1. Сприйняття власного голосу, зумовлене кістковою та повітряною провідністю звуку, що впливає на тембр і гучність мовлення для самого мовця.
-
У техніці зв’язку — явище самозбудження в акустичних або електроакустичних системах, що призводить до виникнення сторонніх звуків (свисту, гулу) через зворотний акустичний зв’язок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. автофонія, р. автофонії, д. автофонії, з. автофонію, о. автофонією, м. автофонії, к. автофоніє