Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до акустики (у 1 знач.), пов’язаний зі сприйманням і поширенням звуку; звуковий. Акустичні коливання, акустичний сигнал.
2. Признач. для поліпшення чутності, вловлювання звуків; звукопоглинальний. Акустичний матеріал, акустична панель.
3. Який діє за допомогою звуку; звуковий. Акустичний прилад, акустичний випромінювач.
Приклад 1:
Матеріали та конструктивне рішення стелі, стін та перегородок у клієнтській частині ресторану мають забезпечувати акустичний комфорт, оптимальний мікроклімат, бути екологічно нешкідливими, пожежобезпечними тощо. Висота стелі має становити не менше 3м і таким чином забезпечувати поглинання вібрації та шумів устаткування.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”