1. Біблійний патріарх, родоначальник єврейського народу, з яким Бог уклав завіт; шанується в юдаїзмі, християнстві та ісламі як прабатько віруючих.
авраам
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
ч,, Провидѣл било Авраам блаженнѣйшій свѣт ея и, на ней увѣрившись, здѣлался со всею фамиліею справедливым, а с поддаными благополучным. Однак она и прежде Авраама всегда у своих любителей живала.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Авраам же и мы прах есмы. Cie-το Авраам видѣ и возрадовася, и мы веруем, радуемся и хвалимся: «Вем человѣка»; «Возвратится в дом твой»; «Внемли себе».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Авраам — біблійський пророк* Сатурн — у римській міфології бог посівів, покровитель землероб· ства, з ім’ям якого пов’язувалося уявлення про золотий вік і епоху загальної рівності, достатку і миру. 22 …г е m о г а…— Мається на увазі морська риба причепа, яка, згідно з міфологічними уявленнями, могла зупиняти навіть великі човни, чіпляючись за їх днища.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |