АВАНЗА́Л, -у, чол. 1. Передпокій, приймальня перед головною залою (у палацах, готелях, театрах тощо).
2. заст. Велика кімната або зала, призначена для очікування, зборів гостей перед входом до головного приміщення.
Словник Української Мови
Буква
АВАНЗА́Л, -у, чол. 1. Передпокій, приймальня перед головною залою (у палацах, готелях, театрах тощо).
2. заст. Велика кімната або зала, призначена для очікування, зборів гостей перед входом до головного приміщення.
Приклад 1:
Якщо в ресторані передбачений аванзал, як приміщення до зустрічей та чекання на гостей, то він може бути оснащений барною стійкою, м’якими меблями тощо.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”