1. Той, хто схильний до авантюр, ризикованих і сумнівних справ; шукач пригод, авантюрист.
авантюрник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Авантюрник зухвалий чи бог — не дізнається вже ніхто. Просто триста найкращих шпаг — до плеча — плече — і аншлаг.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: іменник (однина) |