авантура

АВАНТЮ́РА, и, жін.

1. Пригода, ризикована, сумнівна справа, розпочата без урахування реальних можливостей, часто з розрахунком на випадковий успіх; авантюра. Він знову вплутався в якусь темну авантуру.

2. заст. Те саме, що пригода́ 1. З ним трапилась цікава авантура під час подорожі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |