авангард

АВАНГАРД, -у, чол.

1. Частина військ (або флоту), що рухається попереду головних сил для охорони від раптового нападу противника; передовий загін, передова охорона. // у знач. присл. в авангарді. Попереду, на передовій позиції.

2. перен. Передова, провідна частина якої-небудь суспільної групи, класу, партії тощо. // у знач. присл. в авангарді. Бути попереду в якійсь справі, діяльності.

3. Напрям у мистецтві та літературі XX століття, що характеризується пошуком нових, нетрадиційних форм і засобів вираження, запереченням усталених канонів; авангардизм.

Приклади вживання

Приклад 1:
А його клас — його авангард. І ось через це Андрієві ніяк не вкладалося в голові, що його може хтось торкнути пальцем.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Такого ентузiазму давно вже не було в комосередку, i вiдчувалось, що загроза з боку Лайтера мiцно з’єднала ввесь, коли так можна висловитись, авангард пролетарiату.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |