1. (муз.) Позбавлений тональності, тобто такий, що не має чітко вираженої центральної тоніки (основного тону) та функціональних зв’язків між звуками; організований за іншими, ніж у тональній музиці, принципами.
2. (перен.) Позбавлений внутрішньої гармонії, єдності, цілісності; дисгармонійний, розладний.