асонансовий

Асонансовий, -а, -е. Поетичний прикметник, що походить від іменника «асонанс». У творчості поета Максима Рильського нерідко вживається для опису рими, заснованої на асонансі, наприклад, у сполученнях «простим — зростом», «титанів — розтанув» (журнал «Українська література», №10, 1957, стор. 55).