1. Мова програмування низького рівня, яка дозволяє писати програми, використовуючи мнемонічні позначення машинних команд та інструкцій процесора конкретної комп’ютерної архітектури.
2. Спеціалізована комп’ютерна програма (транслятор), що перетворює вихідний код, написаний на мові асемблера, у виконуваний машинний код (об’єктний файл).