аркатурно-колончатий

1. (в архітектурі) такий, що поєднує аркатурні елементи (сліпи або відкриті аркади) з декоративними колонками або півколонками, що є характерною ознакою давньоруського та романського храмового зодчества.

Приклади:

Відсутні