1. У літературознавстві — художня якість твору, здатність викликати у читача або глядача активну емоційну та інтелектуальну реакцію, залучати його до співпереживання та співтворчості.
2. У мистецтві та комунікації — властивість об’єкта (тексту, зображення, вистави тощо) бути зверненим до адресата, спонукати його до певного внутрішнього відгуку, роздумів або дій.