апофансис

[ɑpofɑnsɪs] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Апофансис (від грец. ἀπόφανσις — висловлювання, твердження) — у риториці та поетиці: стилістична фігура, яка полягає в умисному відмовленні від подальшого розвитку теми або опису, формальній відмові говорити на певну тему, що насправді слугує її акцентуванню та залучає увагу слухача чи читача.

  2. (Література) –

    У ширшому літературознавчому вжитку — художній прийом, коли автор нібито припиняє опис (наприклад, почуттів, подій, зовнішності персонажа), посилаючись на неможливість або недоцільність його продовження, тим самим посилюючи враження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. апофансис, р. апофансису, д. апофансисові, з. апофансис, о. апофансисом, м. апофансисі, к. апофансисе

Більше записів