Апостольський, -а, -е. Прикметник, утворений від іменника «апостол». У наведеному фрагменті з твору Т. Шевченка (І, 1951, 265) вживається для опису обставин, де панують брехня та поневолення, стомлений народ змушений мовчати, тоді як на папському престолі перебуває чернець, якого утримують.
drevosliv.com
Словник Української