апогейний

1. (астрон.) Пов’язаний з апогеєм, що стосується найбільшої відстані між супутником і центральним тілом (найчастіше — Місяцем або штучним супутником від Землі).

2. (перен.) Який досяг найвищої точки розвитку, найбільшої сили, інтенсивності; піковий, кульмінаційний.

Приклади:

Відсутні