Значення
- (Ботаніка) –
У ботаніці: найвища точка розвитку рослини, коли вона досягає максимальної вегетативної маси та починає період цвітіння і плодоношення.
- (Література) –
У переносному значенні: пік, найвища точка розвитку, розквіту чого-небудь (наприклад, апогенія творчості, апогенія цивілізації).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апогенії, р. апогенія, д. апогенієві, з. апогенія, о. апогенієм, м. апогенієві, к. апогенію