1. (в психології) патологічний стан особистості, що характеризується втратою відчуття власної «Я», відчуттям зникнення своєї індивідуальності, відчуженням від власних думок, почуттів і дій.
2. (в соціології, маркетингу) процес усунення персоналізованого (індивідуального) підходу, зведення людини до безособового об’єкта, статистичної одиниці або шаблонного представника групи, що часто призводить до втрати особистого зв’язку та уніфікації взаємин.